Офіційний сайт ШЕВЧЕНКО В'ЯЧЕСЛАВА
Про прізвище Шевченко
Прізвище Шевченко належить до прізвищ цехових, тобто даних нашим предкам за цеховою, ремісничою ознакою. Корінь цього прізвища швеч, кравець. Наші предки займалися кравецькою справою в селах східної України. Міські кравці мають декілька інший корінь, що відноситься до прізвища Шевчук, хоча це розділення вельми умовно і приводиться аналогічно того, що більшість наших однофамільців мають сільське походження.
Впродовж XIV-XV в.в. спостерігається декілька хвиль черкеської військової еміграції на територію Середнього Поднепровья та Лівобережної України. Землі ці фактично входили до складу Черкесії. Черкеські поселенці асимілювалися серед слов'янського населення, що постійно збільшувалося, але територія і народ України називалися Черкасией аж до часів Катерини II. Відмінність між термінами черкес і черкас абсолютно умовна. Форма “черкес” витіснила форму “черкас” лише в XIX столітті, а до цього адигів, в більшості випадків, називали саме черкасами.
Зупинятися на російській і українській топонімії з основою “черкас” або “черкес” немає особливої необхідності з двох причин: 1) цих прикладів дуже велика кількість, їх вистачило б для складання окремого словника; 2) дуже важко встановити, який населений пункт заснований етнічними черкесами, тобто адигамі, а який вже адигамі, що ослов'янилися, або слов'янами, що отримали назву черкасов. Перебування адигов-козаков або адигов-черкасов на вказаних землях залишило безліч слідів в мові, культурі і побуті українського народу. На думку Л. Г. Лопатінського, українське фамільне закінчення “ко” походить від адигського “к'о” (“к'уе”).
Можливо, саме в період антерьера до української мови увійшли такі адигськие слова, як нан (мати) - “неньку”; тат (батько) - “тату”; хате (садиба) - “хатина”: уорк' (вершник, дворянин) - “урка”; джегун (грати в що-небудь, грати з кимось) - “джігун” (українське слово, що означає гульвісу); ціикіу (маленький) - “чукать” (чукать з дітьми, тобто грати з ними, ритмічно гойдати їх по вертикалі, на зразок руху вершника при верховій їзді) і ін. Таке поширене українське прізвище як Шевченко також має адигське походження. Воне сходить до слова “шеуджен”, яким адиги позначали своїх християнських священиків. Під натиском ісламу шеуджени емігрували до черкесів Лівобережної України, які як і раніше сповідували християнство. Їх нащадки природно називалися “шеудженик'о”, “шевдженко”, “шевченко”.
Версії з форуму:
Прізвище Шевченка споконвічно індійська і пишеться в англійській транскрипції так: SHAV-CHAN-KHAR Прізвище Шевченка походить від посади "Шевчик". Шевчик - це шомпольщик у запорізьких козаків, людина, яка чистила шомполом дула мушкетів.
Більше інформації про прізвище:
1.Українські імена та прізвища.
2.Стаття про українські прізвища
